FANDOM


Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Браян Іно (автори)
Brian Eno Profile Long Now Foundation 2006

Брян Іно у 2006 році

Brian Eno - TopPop 1974 12

Брян Іно у 1974 році

Браян Іно (англ. Brian Peter George St. Jean le Baptiste de la Salle Eno, *15 травня 1948 року, Вудбридж, Саффолк) — британський електромузикант, музичний теоретик і продюсер звукозапису, один із засновників музичного напрямку ембієнт, композитор гри Spore.

Біографія

Народився в містечку Вудбридж, розташованому в Саффолку, Англія, 15 травня 1948 року. При хрещенні йому було дане ім'я Браян Пітер Джордж Сент-Джон Ле Баптист де Ла Салле Іно.

До 16 років Браян навчався у Коледжі Святого Йосипа, що належав чернечому католицькому ордену «De La Selle». Після коледжу Браян вступив у Іпсвічську школу мистецтв. Як незабаром з'ясувався, випадково зроблений вибір виявився вдалим. Школа була заснована просвітителем Роєм Ескотом і помітно виділялась серед інших англійських шкіл: практика викладання була спрямована на саморозвиток і розширення способів сприйняття, ніж на якісь спеціальні технічні дисципліни. Браян, що почував потребу у творчій самореалізації і не бажав ставати офісним працівником, почував себе в потрібному місті — «замість того, щоб просто сидіти й малювати, ми вчилися знаходити себе в гарячих дискусіях і різних проектах, спрямованих на самопізнання й самозбагнення». Великий вплив у цей період життя на Іно зробив художник й музикант Том Філіпс. У ті два роки, що там учився Іно, школу відвідав знаменитий композитор-авангардист Корнеліус Кард'є, він зацікавив Брайана музикою мінімалістів і музичними експериментами. В 1965 році Іно залишив Іпсвіч і перевівся до Вінчестерської школи мистецтв. Це був традиційний заклад, у якому експерименти доводилося тримати в таємниці, через що більшість студентів вважали Іно трохи дивним. Викладачі, що вважали Іно талановитим і розумним парубком, прагнули відговорити його від занять «дурницями» й обрати щось серйозне. Однак, Іно разом зі своїми однокурсниками й гітаристом Ентоні Грефтоном засновує групу «Maxwell Demon». Записана на Різдво пісня «Ellis B. Compton Blues» на довгий час залишалась єдиною піснею Іно.

На початку 1970-х Браян Іно розпочинає свою кар'єру клавішником і фахівцем зі звукових ефектів у групі Roxy Music. Згодом, крім сольної діяльності, співпрацював з такими музикантами й групами, як U2, Talking Heads й Бирн Девід, Боуї Девід, Філіп Ґласс, Фріпп Роберт, Костелло Елвіс, Кейл Джон, Ніко, Звуки Му, Genesis, Cluster. Іно також написав звукове оформлення запуску операційної системи Windows 95.

Дискографія

Сольні альбоми:

  • «Here Come The Warm Jets» (1973)
  • «Taking Tiger Mountain (By Strategy)» (1974)
  • «Another Green World» (1975)
  • «Discreet Music» (1975)
  • «Before and After Science» (1978)
  • «Music for Films» (1978)
  • «Ambient #1 / Music for Airports» (1978)
  • «Ambient #4 / On Land» (1982)
  • «Apollo: Atmospheres and Soundtracks» (1983)
  • «Thursday Afternoon» (1985) (саундтрек до відеоролика художньої галереї)
  • «The Shutov Assembly» (1990)
  • «Nerve Net» (1992)
  • «Neroli» (1993)
  • «The Drop» (1997)
  • «Another Day on Earth» (13 червня 2005, Hannibal Records)
  • «Drums Between the Bells» (4 липня 2011) разом з Rick Holland